Незалежно від обстановки і компанії, коли мова заходить про вино, то неодмінно згадується Франція. Репутація цієї держави в якості виробника, любителя і провідного світового експортера вин незаперечна. Сьогодні вино, як і гастрономія – це візитна картка Франції, причому перші два поняття невіддільні одне від іншого. Так як висока гастрономія і дегустація кулінарних шедеврів неможлива без відмінного вина. А останнє можна знайти тільки у Франції.
Именно в этой стране сложилась культура не только выращивания винограда и производства вин самого различного класса и сортов, но и искусство его употребления. То, чему сейчас в России учат население сомелье и кависты в ресторанах элитарного уровня, для французов — само собой разумеется. Во Франции естественно, что определенный сорт вина и год его производства сопоставим с тем или иным блюдом. Одним словом, то, что для французов является врожденным навыком и вкусом, для русских, например, как и для многих других народов — это большой секрет и магия.
Впрочем, вину во все времена, особенно на заре его существования, присваивался некоторый алхимический, загадочный и даже лечебный смысл. Древние врачи использовали алкогольные напитки и вина для лечения болезней, в качестве микстур и психотропных средств.
Несмотря на довольно плотную винную конкуренцию, которая сложилась между Францией и соседними странами — Италией и Испанией, пытающимися оспорить ее статус как первой державы и поставщика вин, только Франция хранит древние традиции производства, употребления и обращения с таким ценным и благородным напитком, как вино.
Миллионы туристов по всему миру направляются именно во Францию, чтобы попробовать самые редкие и благородные вина. Ценители и знатоки в курсе, что такие сорта можно найти только здесь.
Французы — опекуны и гаранты вина
Французы гордятся своими винами и на протяжении нескольких эпох посвящают этому благородному напитку множество красивых фраз и высказываний. Для них «вино — это хрупкий секрет, так же как и его дегустация, которая запечатлевает счастливые моменты жизни человека — его рождение, заключение брака. Вино сопровождает человека на протяжении всей его жизни».
Саме в цій країні склалася культура не тільки вирощування винограду та виробництва вин самого різного класу і сортів, а й мистецтво його вживання. Те, чого зараз в Росії вчать населення сомельє і кавісти в ресторанах елітарного рівня, для французів – само собою зрозуміло. У Франції природно, що певний сорт вина і рік його виробництва можна порівняти з тим чи іншим блюдом. Одним словом, те, що для французів є вродженим навиком і смаком, для росіян, наприклад, як і для багатьох інших народів – це великий секрет і магія.
Втім, вину за всіх часів, особливо на зорі його існування, присвоювався деякий алхімічний, загадковий і навіть лікувальний сенс. Стародавні лікарі використовували алкогольні напої та вина для лікування хвороб, як мікстур та психотропних засобів.
Незважаючи на досить щільну винну конкуренцію, яка склалася між Францією і сусідніми країнами – Італією та Іспанією, які намагаються оскаржити її статус як першої держави і постачальника вин, тільки Франція зберігає давні традиції виробництва, вживання і поводження з таким цінним і благородним напоєм, як вино.
Мільйони туристів з усього світу прямують саме до Франції, щоб спробувати самі рідкісні і благородні вина. Цінителі і знавці в курсі, що такі сорти можна знайти тільки тут.
Французи – опікуни і гаранти вина
Французи пишаються своїми винами і протягом декількох епох присвячують цьому благородному напою безліч красивих фраз і висловлювань. Для них «вино – це крихкий секрет, так само як і його дегустація, яка знімає щасливі моменти життя людини – його народження, укладення шлюбу. Вино супроводжує людину протягом усього його життя ».
Вместе с тем, французы рассматривают вино как произведение искусства, как скульптуру, и отказываются видеть его суть «в простой молекуле этанола». «Вино — это французское культурное достижение, глаза и желания мира находятся в нем. Мы являемся хранилищами этого богатства, мы счастливые бенефициары, опекуны и гаранты», – говорят они.
Немного истории
Культура виноделия во Франции берет свои истоки в эпоху греческой колонизации. Франция, являющаяся одним из государств латинского наследия, инвестировала множество усилий в производство своих вин и по праву заслужила международную репутацию «страны вина».
В древних цивилизациях древнего Ближнего Востока основным напитком было пиво, которое ежедневно употреблялось благодаря своей простоте производства: его готовили утром и пили в течение дня. Развитие виноделия требовало большего контроля, его технологии распространялись медленнее в греческом и галльском мире. Таким образом, галлы потребляли медовые настойки и особенно пиво перед тем, как научились производить вино, а затем и экспортировать его, став еще во времена Римской империи превосходными виноделами.
Первые греческие торговые посты, основанные на южных берегах того, чем сегодня является Францией, были основаны между VIIи VI веками до нашей эры. За вино платили деньгами, бартером (крупный рогатый скот, зерно, промышленные товары) или на него обменивали рабов (раб за амфору вина, согласно свидетельству греческого писателя Диодора Сицилийского), а его производство подпитывалось войнами между племенами.
Вино транспортировалось в основном морским путем (морская торговля или каботаж) и речным транспортом, причем наземная торговля была более дорогой. Когда Галлия была завоевана, и галльские аристократы больше не могли использовать римские торговые пути для экспорта вина в качестве обеспечения своего политического господства, галльское виноделие развивалось и создавало возможности для торговли во всем Средиземноморье.
Вопреки распространенному мнению, первоначально вино потреблялось не всеми людьми, оно было скорее показателем престижа. Интеллектуалы эпохи Возрождения, Просвещения или XIX века распространяли в обществе неверное представление о «пьющих» в средние века. Потребление вина считалось главной прерогативой высоких сановников церкви, дворян, патрициев. Потребление в таких кругах могло превышать литр в день на человека, но следует помнить, что содержание алкоголя в винах тогда было низким. Кроме того, до XVII века вино было единственным пригодным для хранения и безопасным напитком, так как даже вода была не всегда чистой.
Только в XIX веке потребление вина французами демократизировалось и сильно прогрессировало, особенно в связи с политикой либерализации (отмена грантов, статья 4 закона от 17 июля 1880 года). Таким образом, среднее потребление вина на душу населения удвоилось с началом правления Луи-Филиппа в 1830 году до кануна Второй мировой войны. Вино затем стало восприниматься как элемент здоровья в народной медицине, о чем свидетельствует мнение Национальной медицинской академии от 10 августа 1915 года, которая считает, что допустимый уровень потребления составляет от 50 до 75 сантилитров.
Значение французского вина в современном мире
Во Франции есть огромное множествотерруаров, сортов винограда и климатических условий, что придает винам страны необычайное разнообразие. От Шампани до Юго-Запада, от Бордо до Бургундии, от Долины Луары до Лангедока, от Эльзаса до Прованса, от Пуату-Шаранты до Корсики, от Юры до Долины Роны — география французских вин очень обширна и разнообразна.
Разом з тим, французи розглядають вино як твір мистецтва, як скульптуру, і відмовляються бачити його суть «в простій молекулі етанолу». «Вино – це французьке культурне досягнення, очі і бажання світу знаходяться в ньому. Ми є сховищами цього багатства, ми щасливі бенефіціари, опікуни та гаранти », – кажуть вони.
Трохи історії
Культура виноробства у Франції бере свої витоки в епоху грецької колонізації. Франція, яка є однією з держав латинської спадщини, інвестувала безліч зусиль у виробництво своїх вин і по праву заслужила міжнародну репутацію «країни вина».
У давні цивілізації стародавнього Близького Сходу основним напоєм було пиво, яке щодня вживалося завдяки своїй простоті виробництва: його готували вранці і пили протягом дня. Розвиток виноробства вимагало більшого контролю, його технології поширювалися повільніше в грецькому і галльському світі. Таким чином, галли споживали медові настоянки і особливо пиво перед тим, як навчилися виробляти вино, а потім і експортувати його, ставши ще за часів Римської імперії чудовими виноробами.
Перші грецькі торгові порти, засновані на південних берегах того, що сьогодні є Францією, були засновані між VII і VI століттями до нашої ери. За вино платили грошима, бартером (велика рогата худоба, зерно, промислові товари) або на нього обмінювали рабів (раб за амфору вина, згідно зі свідоцтвом грецького письменника Діодора Сицилійського), а його виробництво живилося війнами між племенами.
Вино транспортувалося в основному морським шляхом (морська торгівля або каботаж) і річковим транспортом, причому наземна торгівля була дорожчою. Коли Галлія була завойована, і галльські аристократи більше не могли використовувати римські торгові шляхи для експорту вина в якості забезпечення свого політичного панування, галльське виноробство розвивалося і створювало можливості для торгівлі в усьому Середземномор’ї.
Всупереч поширеній думці, спочатку вино споживалося не всіма людьми, воно було швидше показником престижу. Інтелектуали епохи Відродження, Просвітництва або XIX століття поширювали в суспільстві невірне уявлення про «питущих» в середні віки. Споживання вина вважалося головною прерогативою високих сановників церкви, дворян, патриціїв. Споживання в таких колах могло перевищувати літр в день на людину, але слід пам’ятати, що вміст алкоголю в винах тоді була низькою. Крім того, до XVII століття вино було єдиним придатним для зберігання і безпечним напоєм, так як навіть вода була не завжди чистою.
Тільки в XIX столітті споживання вина французами демократизувалось і сильно прогресувало, особливо в зв’язку з політикою лібералізації (скасування грантів, стаття 4 закону від 17 липня 1880 року). Таким чином, середнє споживання вина на душу населення подвоїлося з початком правління Луї-Філіпа в 1830 році до передодня Другої світової війни. Вино потім стало сприйматися як елемент здоров’я в народній медицині, про що свідчить думка Національної медичної академії від 10 серпня 1915 року, яка вважає, що допустимий рівень споживання становить від 50 до 75 сантилітра.
Значення французького вина в сучасному світі
У Франції є величезна кількість терруарів, сортів винограду і кліматичних умов, що надає винам країни надзвичайну розмаїтість. Від Шампані до Південного Заходу, від Бордо до Бургундії, від Долини Луари до Лангедоку, від Ельзасу до Провансу, від Пуату-Шаранти до Корсики, від Юри до Долини Рони – географія французьких вин дуже обширна і різноманітна.
Сьогодні вино грає істотну роль у французькому експорті, а також в економіці країни, надаючи певну кількість робочих місць, і має важливе значення для сектора туризму. Одна тільки статистика, пов’язана з французьким вином говорить багато про що.
Вино є самим споживаним алкогольним напоєм у Франції: його воліють 81% французів у віці від 18 до 75 років. При цьому споживання на душу населення становить 47,8 л / рік на людину або 58,2 л / рік для французів.
Виноробний сектор представляє 558 000 прямих і непрямих робочих місць:
142 000 фермерів і працівників виноградників;
300 000 непрямих робочих місць (кооперація, виробництво котлів, логістика, пробкове виробництво, скло, зв’язок, друк, хімія, енологічні лабораторії, постачальники послуг, будівництво, страхування, банки і т. Д.);
15 000 співробітників в союзах, міжгалузевих організаціях, палатах сільського господарства, митниці, винних дослідників;
38 000 трейдерів;
21 000 сезонних робочих місць;
10 700 співробітників винних магазинів;
8 300 працівників винних кооперативів;
15 000 співробітників в супермаркетах;
5 000 співробітників в адміністраціях;
3 000 сомельє.
85% французьких домогосподарств купували вино для домашнього споживання протягом 2019 року
Вартість експорту вина в 2018 році оцінювався в 7,6 мільярда євро.
Споживається 1,3 склянки вина в день на душу населення у Франції.
Вино є другим за величиною експортним сектором Франції.
Франція є провідним світовим виробником і виробляє близько 16% світового вина, тобто 41,4 млн. Гектолітрів.
Контрольні показники споживання: 3 склянки в день для чоловіків, 2 склянки в день для жінок, 1 день утримання в тиждень.
Лангедок, Аквітанія, Долина Луари і Шампань – 4 найважливіших регіони з точки зору виробництва вина.
9 з 10 пляшок вина, споживаних у Франції, місцевого виробництва.
17 з 22 регіонів у Франції виробляють вино.
Площа виноградників у Франції еквівалентна 755 000 га, тобто більше мільйона стадіонів з регбі.
57% вин, вироблених у Франції, складають вина класифікації Appellationd’OrigineContrôlée. 34% вироблених вин – це вина захищеного географічного зазначення. 10% вин без географічних зазначень.
Споживання вина в 1975 році: 100 літрів на душу населення в рік / Споживання вина в 2019 році: менше 50 літрів на людину в рік
63% вина, що споживається в світі, припадає на Європу, 23% в Америці, 12% в Азії і Океанії і 2% в Африці.
Пийте французьке вино, радійте життю!
